1 1 1 1 1 1 1 1 1 1 рейтинг 4.00 (2 голосов)

Розділ 2. Розвиток настільного тенісу в Україні, Росії та СРСР.

В Росії настільний теніс з'явився наприкінці ХІХ століття. Ще в 1860 році в Петербурзі відкрився клуб "Крикет і лаун-теніс", але, як і раніше, улюбленішими в ньому були ігри: волан, гилка і тамбурин.
Гру тамбурин, або, як її ще називали, "же де пом" (з ракеткою круглої форми, без ручки), до певної міри можна вважати попередницею настільного тенісу.
Наприкінці 90-х років пінг-понг став дуже популярний у приватних будинках Москви, Петербургу, Одеси і Ялти.
"Пинг-понгова лихоманка" охопила й Росію, про це свідчила картинка в одному з номерів петербурзького журналу "Нива", що вийшли на початку XX століття. На ній зображені люди, що грають в пінг-понг у великому житловому будинку – в кожній його кімнаті, у підсобних приміщеннях і навіть на горищі та у підвалі.   В 1909 році журнал "Нива" писав про нову модну гру, що обіцяла перетворитися на "всесвітню розвагу": "Ця гра рекомендується як дуже корисна й приємна кімнатна гімнастика, доступна як для дорослих, так і для дітей".
У той час в Росії були створені аматорські клуби, в яких російські аристократи віддавалися цій спортивній розвазі, великим шанувальником пінг-понгу був, приміром, Лев Толстой.
До 1914 року грали гумовим м'ячем, на обід ракетки надягали тонкий дріт, а пізніше шкіру.
Гра була пристосована до домашніх умов і проводилася на великих дубових розсувних столах.

Під час Першої Світової війни (1914-1918гг.) захоплення грою загаснуло.
В Радянському Союзі на розвиток настільного тенісу вплинула як китайська манери гри, так і європейська школа, а родзинку в нього привнесла обширна географія гри на території СРСР: давні традиції мали республіки Прибалтики, Кавказу, відомі спортсмени виросли в Україні й Білорусі. Серед радянських тенісистів великих успіхів і величезної популярності добилися Зоя Руднова, Станіслав Гомозков, Тетяна Фердман, Валентина Попова.
Широку популярність в СРСР настільний теніс придбав в 1927 році, коли на святкування десятих роковин Великого Жовтня приїхала делегація англійських робітників і були організовані показові ігри. В 1927 році з'явились перші чемпіони, стали проводитись командні міські й міжнародні змагання, період з  1930-1931 роки можна віднести до нового етапу розвитку настільного тенісу.
Восени 1945 року, після 12-річної перерви, в Москві на базі Центрального будинку льотчиків була обладнана кімната для гри в пінг-понг, тоді ж ветеранами була організована спортивна секція при Московському комітеті фізичної культури і спорту.
Перший матч збірних Москви пройшов восени 1946 року.
В лютому 1948 року Комітет у справах фізичної культури і спорту затвердив нові правила змагань відповідно до міжнародних, з того часу ця гра стала називатись настільним тенісом. Були стандартизовані висота столу (довжина 274 см і ширина 152,5 см і розміри сітки (висота 15,25 см). Рахунок змінений на міжнародний з набором 21 очка в кожній партії, тривалість партії не більше          20 хвилин, а єдина всесоюзна спортивна класифікація 1949 року вже передбачала виконання розрядів і присвоєння звання «Майстер спорту СРСР» з настільного тенісу.
У 1950 році в Москві відбувся перший Всесоюзний турнір серед найсильніших тенісистів країни.
Вже в листопаді 1951 року у Вільнюсі відбулась перша особиста Першість СРСР, в якій взяли участь 64 найсильніші чоловіки і 32 жінки. Звання чемпіона СРСР завоював А. Акопян з Єревану, що виграв у москвича Ф. Душкесаса у фіналі 3:0, у жінок чемпіонкою стала А. Миттов (Естонія), перемігши Б. Балайшене (Литва).
В чоловічому парному розряді чемпіонами стали литовці      В. Варякоис і В. Дзіндзіляуськас, а в жіночому – В. Ушакова (Москва) і Ж. Торосян (Вірменія), в змішаному парному розряді – литовці О. Жилевичуте і В. Дзіндзіляуськас, тоді ж була організована Всесоюзна секція з настільного тенісу, яка згодом перетворилась на Федерацію.
В 1954 році радянські спортсмени вступили в Міжнародну федерацію настільного тенісу і сталі брати участь в чемпіонатах Європи й світу.
Перші міжнародні змагання з командами ДРН і Польщі відбулись у 1954 році, тренування з румунськими спортсменами у 1955 році, чехословацькими в 1956 році.
Значним поштовхом для популяризації гри та підвищення спортиного майстерності є VІ-й Всесоюзний фестиваль молоді та студентів в Москві у 1957 році, радянські тенісисти зустрічалися з гравцями 23 країн.
У 1958 році були проведені товариські ігри з командами Чехословаччини, Австрії, Угорщини, Болгарії та Румунії.

Розвиток настільного тенісу в Україні почався після Великої Вітчизняної війни. Ініціаторами відродження гри в настільний теніс були окремі гравці, які за плечима мали великий практичний досвід – З. Розенберг та О. Пастернак в Одесі, Ф. Око, В. Туранов, С. Тальский, О. Сирота в Києві, Ю. Ревис та А. Рисс у Харкові, Р. Газда у Львові.
Перші республіканські змагання найсильніших спортсменів України були проведені тільки в 1950 році, переможцем став Е. Шицер (м. Львів), а починаючи з 1951 року Першість України проводиться регулярно.

Великі досягнення стали можливими завдяки масовому розвитку настільного тенісу в країні, неодноразово завойовуючи звання чемпіонів світу і Європи в жіночих командних змаганнях, чемпіонів і призерів – в особистих одиночних і парних розрядах.
 
 
Розділ 3. Сучасний стан настільного тенісу як виду спорту.

Настільним тенісом сьогодні професійно займаються на всіх континентах, 204 країни (на 2008 рік) входять в ІTTF. Особливою популярністю настільний теніс користується в Азії, де проживають близько 4 мільярдів чоловік. Починаючи з 70-х років XX століття в жіночому настільному тенісі беззастережно домінують китайські спортсменки. Так, з 1975 року жіноча збірня Китаю всього один раз програвала Чемпіонат Світу в командному заліку (1991 рік) об'єднаній збірній Кореї. В сучасному чоловічому настільному тенісі домінування китайських атлетів не настільки значне, з ними, крім тенісистів з азіатських країн (Південної Кореї, Японії), успішно конкурують європейські спортсмени (Швеція, Німеччина, Австрія).

Китайські гравці поширилися по усьому світі й грають, змінивши громадянство, у збірних командах багатьох країн. Настільний теніс популярний й у Європі – на 2008 рік 57 країн-учасниць входять у Європейський союз настільного тенісу (ETTU). Сьогодні більш ніж 40 мільйонів гравців щорічно беруть участь в офіційних турнірах на всіх континентах, Чемпіонати Світу з настільного тенісу перетворились у величезні форуми, де одночасно виступають більше 170 команд чоловіків та жінок.
Чемпіонати Світу ветеранів настільного тенісу, які проводяться раз на два роки, збирають більше 3000 спортсменів – це сотні тенісних столів, що установлені під одним дахом. Вікові категорії ветеранських змагань: 40-49 років, 50-59, 60-64, 65-69,   70-74, 75-79, 80-84 й старше 85 років.
 
 
Розділ  4. Зірки сучасності.

Ян-Уве Вальднер
history-table-tennis-50Народився 3 жовтня 1965 року в Хегерстене (Швеція).     Зріст 178, вага 72. Вперше заявив про себе на міжнародній арені настільного тенісу перемогою в одиночних змаганнях на юнацькій першості Європи 1982 року. У тому ж році став віце-чемпіоном континенту. Багаторазовий Чемпіон Швеції. Чемпіон Європи у складі збірної Швеції 1986, 1988, 1990, 1992, 1996, 2000, 2002 роках;  віце-чемпіон Європи в одиночних змаганнях 1994 року, в парних – у 1992 році з Міхаелєм Апельгреном; чемпіон Європи в одиночних та парних (з Йоргеном Персcоном) змаганнях. Переможець турніру "ТОР-12" 1984, 1986, 1988, 1989 роках. Чемпіон Світу 1989, 1997 в одиночних змаганнях. Чотириразовий переможець турнірів серії Pro Tour. Міжнародна федерація настільного тенісу визнала його кращим гравцем XX століття. Олімпійський чемпіон – 1992, срібний призер – 2000.
Грає ракеткою: основа Waldner Senso Carbon, накладки          J. O. Waldner 2.0.

Йорген Перссон
history-table-tennis-51Народився у місті Холмштад (Швеція), 22 квітня 1966 року. Зараз мешкає у рідному місті. Зріст 186, вага 77. Почав займатись у 1973 році. В національній збірній країни з 1979 року. Грає за клуб – Pluderhausen, Germany. Правша, стиль гри – нападаючий. Грає в парі з Jan-Uve Waldner. Учасник чотирьох Олімпійських ігор. Багаторазовий призер міжнародних змагань і Національних Чемпіонатів. Чотириразовий Чемпіон Світу в командних змаганнях у 1989, 1991, 1993, 2000 роках. Чемпіон командної Першості  Європи у 2000 році. Переможець Чемпіонату Світу в одиночних змаганнях у 1991 році. Чемпіон Європи у 1996 році в парному чоловічому розряді.
Грає ракеткою: основа – Donіc Persson Powerplay, накладки – Donіc, Skіtt Coppa Tenero 2.1.

Міхаель Мазе
history-table-tennis-52Народився 1 вересня 1981 року в датському місті Fakse, де й мешкає у теперішній час. Зріст – 183, вага – 72. Шульга. Переможець Першості Європи серед кадетів в одиночному розряді у 1996 році та переможець серед юніорів в одиночному й парному розрядах у 1999 році. Переможець Європейський ТОП12 у 2004 році. На Олімпійських іграх у 2004 в парному розряді став бронзовим призером, обігравши російську пару Мазунов-Смирнов. Бронзовий призер Чемпіонату Світу – 2005. Чемпіон Європи в командному розряді у 2005 році.
Грає ракеткою: основа – Butterfly М. Маze, накладки – Butterfly Srіver та Butterfly Bryce (червона).
 
 

Внимание! Все права защищены. При копировании материалов с сайта активная ссылка на источник  ОБЯЗАТЕЛЬНА !!!